Незаконні рубки дерев, схоже, набирають ознак стихійного лиха і, немов страшна лісова пожежа, завдають удар не лише по економіці краю, але й по його природній матриці — лісовому багатству.
Ліси Радомишльського району, які є дивовижною фарбою у багатющій палітрі різноманітності зелених насаджень житомирського Полісся, ця біда теж не оминула. І це надзвичайно тривожить працівників Радомишьського державного лісомисливського господарства, глибокі традиції культури виробництва якого й трепетного ставлення до лісу вивели його у число беззаперечних лідерів галузі (цього року підприємство святкує свій вісімдесятирічний ювілей).
Мабуть ми щось пропустили, коли збільшується кількість людей, які варварським способом ночами нищать ліс, – діляться роздумами рядові працівники підприємства. – Можна на виручені гроші збудувати маєток, купити машину, але зруйнувати те, що ціни немає.
Цього року в урочищах Радомишльського району, за даними впертої статистики, щомісяця виявляються наслідки хижацьких полювань на деревину, коли замість гордовитих сосен й беріз лишаються криві пеньки та купа хмизу. Але з дев’яти таких випадків, зафіксованих у цьому році, лише у чотирьох — були виявлені особи крадіїв і лише по одному з випадків відкрито кримінальне провадження, за яким наразі ведеться слідство. Обсяг незаконно зрубаної деревини, становить 100,164 кубометрів, а матеріальна шкода, заподіяна у зв’язку з цим підприємству – близько треті мільйона гривень. А от відшкодувати внаслідок притягнення винних до адміністративної відповідальності, вдалося лише 52 тисячі гривень. Тож ефективність боротьби фахівців лісової галузі з таким ганебним явищем як розкрадання лісового фонду виявляється не надто високою. До того ж треба розуміти, що слово “випадок”, яке використовуються у сумній статиці незаконних рубок лісу, це — не одна колода на дядьковому плечі, яке не надто сумлінний селянин вирішив привласнити, бо воно йому дуже знадобилось у господарстві. Сучасні крадії лісу озброєні потужними і безшумними бензопилами, високопрохідною технікою і впевненістю у власній безкарності. І хоча бригади лісівників постійно здійснюють патрулювання в зелених насадженнях, на межах секторів встановлюються шлагбауми і відеоспостереження, самовільні рубки набувають дедалі більших масштабів. Тож протистояння знахабнілих заробітчан і тих, хто стоїть на сторожі інтересів громади не завжди на користь останніх. Непоодинокі в області випадки побиття лісників, які перепиняли лісопорушників, підпалу службових автомобілів, залякування. Про жорстокість протистояння говорить і той факт, що в одному з районів області зазнали тяжких травм лісник і його дружина через те, що затримали вантажівку з краденим лісом.
Чи не час і невідворотність покарання застосувати ? А ось з цим, як бачимо, поки що не складається. І ось ця можливість уникнути покарання, недосконалість законодавства і послаблення в суспільсьві стійкого несприйняття можливості подібних злочинів й породжує збільшення валу незаконних рубок лісу. Фахівці лісогосподарської галузі переконані, якщо крадій сьогодні вийшов сухим з води, це не означає, що покарання його не знайде. Однак поки що їм нерідко доводиться лише скрушно споглядати на білі й бурштинові зрізи колишніх красенів-дубів, берез і сосен, які ще донедавна велично похитували верхівками у синій височині. Коли ще підросте молодий ліс ? Поки що ж, прагнучи протистояти руйнівній силі ганебного явища незаконних рубок лісу, в радомишльському лісогосподарстві напружено працюють над відновленням втраченого. За останній рік тут з’явилося 5 нових лісових розсадників, посаджено сотні гектарів культур і плантацій. Але коли виросте молодий ліс?
