У Житомирі родинам 10 загиблих прикордонників вручили президентські нагороди. Про це повідомили у пресслужбі 9 прикордонного загону імені Івана Богуна.
Відповідно до Указів Президента України, за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові загиблі житомирські прикордонники отримали 5 орденів «За мужність» ІІІ ступеня, 4 медалі «Захиснику Вітчизни» та 2 – «За військову службу Україні».
Державні нагороди сім’ям полеглих в боях за Україну прикордонників вручив начальник 9 прикордонного загону імені Січових Стрільців полковник Сергій Мельник.
Молодший сержант Микола Макаренко проходив військову службу на першій прикордонній комендатурі 5 прикордонного загону Східного регіонального управління. 12 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, в наслідок ворожого артилерійського обстрілу прикордонного наряду «Пост спостереження» в районі населеного пункту Високе Сумської області Микола отримав поранення несумісне з життям. Смертю Героя поліг під час несення служби. Нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни». Її отримали дружина Ірина й донька Олександра.
Сержант Олександр Ковальчук проходив військову службу за контрактом в складі сил та засобів прикордонної комендатури швидкого реагування 9 прикордонного загону. 24 лютого 2022 року одним із перших мужньо, лицем в лице, зустрів ворога під час наступу окупаційних військ російської федерації в напрямку Києва. Брав безпосередню участь у бойовому зіткненні в районі н. п. Поліське Вишгородського району з переважаючими силами противника. Згодом були ротації на схід держави, виконував бойові завдання в Донецькій області на Авдіївському напрямку з метою відновлення територіальної цілісності Батьківщини в районі н.п. Красногорівка, Новомихайлівка. Завжди проявляв мужність, відвагу, хоробрість. Разом з побратимами Олександр знищив не одну одиницю техніки противника та його живої сили. У 2024 році виконував бойові завдання в Харківській області. Загинув воїн 1 червня 2024 року на полі бою неподалік н.п. Бочкове. Нагороджено медаллю «За військову службу Україні» та медаллю «Захиснику Вітчизни». Їх отримали тато Василь Миколайович і мама Віта Михайлівна.
Старший сержант Євгеній Галягін в серпні 2023 року був призваний на військову службу до 9 прикордонного загону імені Січових Стрільців. Згодом у 2024 році прикордонник виконував бойові завдання із захисту територіальної цілісності нашої Батьківщини в Харківській області в складі сил та засобів прикордонної комендатури швидкого реагування. Євгеній боронив державу на позиціях в районі н.п. Вовчанські Хутори Харківської області в складі розвідувальної групи на БпЛА. Неодноразово за допомогою безпілотних комплексів виявляв ворожі позиції, скупчення піхоти противника та передавав інформацію мінометним розрахункам та артилерії. За час виконання бойових завдань в зоні активних бойових дій Євгеній зарекомендував себе як сміливий та надійний товариш. З грудня 2024 року Євгеній боронив Батьківщину в Донецькій області проявляючи неабияку мужність та відвагу. Загинув прикордонник в ніч 26 на 27 грудня 2024 року під час виконання одного з бойових завдань. Нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни». Її отримали дружина Юлія і мама Наталія Василівна.
Штаб-сержант Богдан Моргун з 2019 року проходив військову службу в лавах 9 прикордонного загону. З початком повномасштабного вторгнення ворога нищив окупантів в Харківській та Луганській областях. Під час виконання бойових завдань у складі розрахунку протитанкового засобу прикордонник разом зі своїми побратимами знищив декілька одиниць бронетехніки та значну кількість живої сили противника. Військовослужбовець був прикладом для своїх побратимів. Загинув Богдан 1 червня 2024 року, як справжній Герой на полі бою в результаті спрацювання невідомого мінно-вибухового пристрою. Нагороджено медаллю «За військову службу Україні». Її отримала мама Катерина Олексіївна.
Старший сержант Павло Демидчук розпочав свій військовий шлях у 2021 році. З початком великої війни боронив Батьківщину на Луганщині, Донеччині та Харківщині. Під час виконання бойових завдань в зоні активних бойових дій Павло зарекомендував себе, як сміливий та відповідальний військовослужбовець. Незважаючи на отримані травми та контузії прикордонник завжди повертався в стрій. Загнув воїн 1 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Бочкове на Харківщині. Нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Його отримала мама Ольга Вікторівна.
Головний сержант Дмитро Нестерчук був призваний на військову службу за контрактом до 9 прикордонного загону у 2021 році. З початком служби виконував завдання з охорони та оборони державного кордону України з республікою білорусь на території Житомирської області. Згодом був переведений до бойового підрозділу військової частини де проявляв надзвичайну мужність та хоробрість. За що неодноразово нагороджувався протягом 2023-2024 років, а саме нагрудними знаками «За мужність в охороні державного кордону» та «Відмінний прикордонник», почесним нагрудним знаком «Золотий хрест», грамотою Міністерства внутрішніх справ України. Дмитро гідно виконував військовий обов’язок в Луганській, Донецькій та Харківській областях. Неодноразово брав участь у бойових зіткненнях з ворогом, надавав допомогу в евакуаційних заходах поранених побратимів. Проводив штурмові дії щодо відновлення контролю над раніше втраченими позиціями. Мав декілька поранень, але незважаючи на них завжди повертався в стрій. Неодноразово успішно здійснював вогневе ураження живої сили та техніки противника. В ніч з 26 на 27 грудня 2024 року воїн під час виконання бойового завдання отримав тяжкі поранення. 28 числа того ж місяця Дмитро помер у лікарні міста Дніпро. Нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Його отримали тато Петро Федорович, мама Лідія Миколаївна та дружина Любов.
Старший сержант Іван Лавор на військову службу прийшов у 2022 році. З жовтня 2023 року брав активну участь в бойових діях на Авдіївському, Вугледарському, Красногорівському, Марїнському напрямках. За час виконання завдань в зоні активних бойових дій Іван зарекомендував себе, як сміливий та надійний військовослужбовець. Неодноразово брав участь у бойових зіткненнях та евакуаційних заходах поранених військовослужбовців Сил оборони. 18 січня 2024 року сержант Іван Лавор спільно з побратимами виконував бойові завдання в районі н.п. Авдіївка Донецької області, знаходячись безпосередньо біля противника. Близько 07:00 противник розпочав штурмові дії значно переважаючими силами. Під час оборонного бою прикордонник ціною власного життя виконав бойове завдання та смертю хоробрих загинув боронячи Вітчизну. Тіло військовослужбовця було повернуто в порядку репатріації. До рідного краю «На Щиті» герой повернувся в листопаді 2024 року. Нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Його отрималитато Анатолій Володимирович і мама Людмила Василівна.
Головний сержант Іван Чудинович 11 березня 2021 року був призваний на військову службу за контрактом до 9 прикордонного загону Державної прикордонної служби України. З осені 2023 року в складі бойового підрозділу вибув для виконання завдань в зону активних бойових дій. Боронив державу на Авдіївському, Вугледарському, Красногорівському, Марїнському напрямках. За час виконання завдань Іван зарекомендував себе, як сміливий та відважний військовослужбовець. Неодноразово брав участь у бойових зіткненнях. Прикордонник завжди приходив на допомогу пораненим побратимам, надавав першу домедичну допомогу та брав участь в евакуаційних заходах. 18 січня 2024 року воїн спільно з побратимами виконував бойове завдання на Донеччині, знаходячись безпосередньо біля противника. Під час одного з жорстоких боїв з переважаючими силами ворога Івана не стало. Тіло військовослужбовця було повернуто в порядку репатріації. Нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Його отрималитато Володимир Володимирович і мама Марія Олександрівна.
Головний сержант Андрій Солонович в ряди 9 прикордонного загону став у травні 2023 року. В складі прикордонної комендатури швидкого реагування боронив Україну на Харківщині та Донеччині. Під його чітким керівництвом прикордонники мужньо та стійко утримували зайняті позиції. Неодноразово брав участь у відбитті штурмів та евакуації поранених побратимів. На його особистому рахунку понад 10 знищених окупантів. В ніч з 09 на 10 січня 2025 року виконуючи бойове завдання та мужньо утримуючи свою позицію воїна не стало – смертю Героя поліг на полі бою. Нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Його отрималитато Петро Самійлович, дружина Жанна, донька Поліна та син Роман.
Майстер-сержант Віктор Журавльов проходив військову службу на першій прикордонній комендатурі 5 прикордонного загону Східного регіонального управління. 09 травня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, під час стрілецького бою прикордонного наряду з ворожою диверсійно-розвідувальною групою в районі н.п. Попівка Сумської області воїн отримав поранення несумісне із життям. Віктор в запеклому бою до останнього подиху боронив рідну землю. Нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни». Її отрималамама Валентина Григорівна.
Після вручення нагород керівництво прикордонного загону, рідні й побратими полеглих воїнів поклали квіти на Алеї пам’яті Героїв та долучились до спільної молитви у капличці прикордонного загону, яку провів капелан військової частини отець Андрій.
