27-річний Дмитро Тарасюк  з Новограда розповів про свою роботу в Google

27-річний Дмитро Тарасюк  з Новограда розповів про свою роботу в Google

А також про те, скільки заробляють програмісти у США.

Дмитро Тарасюк виріс у Новограді-Волинському. Отримавши вишу освіту у столиці, хлопець п’ять років працював програмістом в Україні. Вже протягом чотирьох років він живе та працює в американському штаті Каліфорнія. Дмитро розповів кореспонденту “Вголос.zt” про свою роботу в Google, скільки заробляють програмісти, а також як живеться українцям в далекій Америці.

– Дмитре, чому ти обрав Каліфорнію і як потрапив на роботу в Google?

– Це сталося майже випадково. Я хотів попрацювати в Європі певний час, проходив співбесіди, але якось не складалося. США не розглядав, бо далеко й звучало це нереалістично. Якось одна компанія запросили мене на співбесіду і я прийняв запрошення, зокрема, для “безкоштовної” практики англійської мови. І як виявилось, ця компанія влаштовує людей на контракт в Google. Я отримав запрошення й вирішив спробувати!

За ці роки я побував в 16 країнах і 39 штатах. Поки нічого не сподобалось так, як Каліфорнія.

Пам’ятаєш свій перший день в США і на роботі?

Пам’ятаю… Я знайшов собі житло перед переїздом, домовився про все, приїхав, а виявляється у них квартири здають без меблів. Накидав собі речей під голову в якості подушки, закидався футболками замість покривала й так спав чотири дні. Лише через чотири дні приїхав спальний мішок, а ще через тиждень – диван.

Перший день на роботі пройшов, як у всіх. Провели по офісу і  дали завдання. Компанія, через яку оформляли мій контракт, влаштовує багато людей з Білорусі й України. Тому відразу зустрів декілька українців. Перша людина, яка зустрілася мені з команди – біженець з Грузії, який переїхав сюди майже 30 років тому.

– Скільки заробляють програмісти в Google.

– Я не впевнений, що можу розголошувати таку інформацію конкретно. Але зазвичай програмісти отримують 50 000 – 150 000$/ рік “брудними”. Десь 35% – податок, пенсія і тд.  Протягом року зарплата росте у більшості компаніях на 3-5%.

Чи відрізняється робочий графік і оплата за одну і ту саму роботу іноземця і місцевого жителя?

– Думаю, що ні. Єдине, що в американців є багато друзів й зв’язків. Тому завжди можуть підказати, як отримувати більше грошей, швидше розвиватись і тд. У моєму випадку доводиться все вивчати методом “проб і помилок”.

Де переважно працюють українці? Яке ставлення місцевого населення?

Я для себе зрозумів, що люди з України сюди їдуть або розумні, або хитрі. Тому зазвичай це – IT спеціалізація, медицина і так далі. Деякі відкривають свій бізнес, від магазинів до салонів краси.

Майже усі в Америці емігранти. Часто на роботі кажуть, що їх батьки чи бабуся з дідусем переїхали сюди з іншої країни. Один з колег в команді казав, що в нього бабуся – українка. Тому ставляться більшість людей нормально. Але судячи з минулих виборів, є багато людей, які проти емігрантів. Особливо смішно, коли емігранти проти емігрантів, бо ті в них “забирають роботу”.

– Наскільки реально емігранту в Америці працювати за фахом?

-Я би сказав, що важко працювати не за фахом. Якщо ти не конкурентноспроможний, то доводиться конкурувати з емігрантами з центральної та південної Америки, які згодні працювати за 5$ на годину.

А скільки йде коштів на житло? Харчування? Власне, що можна собі дозволити на зарплату?

– Все залежить від того, де живеш. У мене в місяць йде 2000$ на житло, 600-800$ – на харчі, 1200 – 1500$ на все інше (страховки – 200$, інтернет – 78$…). Почуваю себе комфортно. Але я зробив для себе висновок, що все залежить від людини. Зустрічав людей, яким конче потрібен новий айфон кожний рік, вечеряти щодня у ресторанах, нова машина кожні півтора – два роки. Такі “спускатимуть” усе й будуть потім жалітись…

– Що не подобається у житті американця і чи повернешся в Україну?

– У США не подобається відсутність нормального громадського транспорту й занадто ліберальні погляди на деякі проблеми… Поки повертатися на Батьківщину планів немає. На жаль, влада приймає багато рішень через які не сильно хочеться назад….

Фото з особистого архіву Дмитра Тарасюка.

 

Leave a Comment