Більшість рішень у міській раді приймають чоловіки віком 35-50 років

У четвер, 31 березня, у Житомирі презентували проект “Гендерне обличчя міської ради”. Ідея його розробки виникла в управлінні у справах сім’ї, молоді та спорту міської ради, оскільки воно є координатором роботи в місті щодо забезпечення гендерної рівності.

1788289733_big

Ми говоримо про важливість гендерно розділеної статистики, зокрема внутрівідомчої статистики, тому  міська рада почала із себе. До роботи над портретом долучилися члени гендерної робочої групи, до якої входять експертки ЖОМГО «Паритет»”, – прокоментувала спеціалістка управління Світлана Євченко.

Результати дослідження відображають в цілому загальну ситуацію по Україні. На рівні депутатського корпусу Житомирської міської ради співвідношення часток жінок і чоловіків становить 19 % до 81 %, що не відображає паритетної участі жінок у процесі прийняття рішень.

1572726317_big

Ситуація, звичайно, краща, ніж на національному та обласному рівнях, де 12% та 8% жінок відповідно. Особи, які приймають рішення (депутатський корпус та керівництво міської ради), – це чоловіки віком 35-50 років. Проте виконавчі органи Житомирської міської ради переважно мають жіноче обличчя. Це жінки віком 35 – 50 років з фінансово-економічною освітою. Загалом співвідношення  не менше 30/70 дотримано на рівні керівників та заступників керівників структурних підрозділів Житомирської міської ради. І майже дотримано в цілому”, – зазначила Світлана Євченко.

550748986_big

Робоча група винесла такі рекомендації, спрямовані на вирівнювання ситуації:

  • Рекомендувати конкурсній комісії міської ради при прийнятті на роботу після проходження конкурсу за умови однакової професійної підготовки зараховувати осіб тієї статі, якої менше представлено у структурному підрозділі, відділі.
  • Не допускати дискримінації за ознакою статі, віку, іншими ознаками при прийнятті  на роботу та в процесі здійснення діяльності.
  • Проводити навчання для посадових осіб місцевого самоврядування  з питань впровадження гендерного підходу у професійну діяльність.
  • Поступово запроваджувати внутрівідомчу статистику, розподілену за статтю.
  • Здійснювати діяльність, спрямовану на створення мережі жінок-лідерок задля наснаження і подальшої їх участі у місцевих виборах.
  • Проводити   інформаційну роботу серед населення щодо  внеску жінок у соціально-економічний розвиток міста, створення позитивного  іміджу жінки-лідерки в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

559949363_big

Фото: управління по зв’язках з громадськістю міської ради

Нагадаємо, що “Вголос.zt” у січні також дослідив склад жінок та чоловіків у Житомирській міській, обласній радах та облдержадміністрації. Лонгрід з інфографіками ви можете переглянути тут.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *