Глухий кут декомунізації: у Бердичеві хочуть залишити вулицю Карла Маркса

Глухий кут декомунізації: у Бердичеві хочуть залишити вулицю Карла Маркса

Частина бердичівської громади не проти лишити старі назви вулиць.

На неймовірний спротив бердичівлян наразилося розпорядження голови Житомирської облдержадміністрації щодо перейменування топонімічних об’єктів.

«Є певний резонанс щодо процесів декомунізації. Так, на минулому тижні фактично за півдня до кінцевого терміну підписання головою облдержадміністрації розпорядження про перейменування, виникла напруга», – розпочав засідання заступник голови облдержадмінстрації Ярослав Лагута.

Згідно з розпорядженням, яке ще 20 травня підписав Сергій Машковський, 697 топонімічних об’єктів на території області мали отримати нові назви.

20 найменувань із переліку вулиць, зазначених у розпорядженні таки вилучили. Це вулиця Леніна на території Вишевицької територіальної громади Радомишльського району та 19 топонімічних об’єктів міста Бердичева.

Селяни Вишевичів запропонували перейменувати вулицю Леніна на вулицю Тарасюка. Однак після недовгих дискусій було прийняте рішення назвати вулицю Леніна вулицею Миру.

«Ми не повинні перетворювати вулиці на кладовищенські таблички», – зауважив на це краєзнавець Георгій Мокрицький.

Натомість колега Мокрицького, Геннадій Махорін, із такою фразою краєзнавця не погодився. На думку Махоріна, назви вулиць повинні відображати українську історію.

Чимало емоцій викликало перейменування вулиць Бердичева. Представники тамтешньої громади, які прибули на комісію у вишиванках, змінювати назви вулиць Карла Маркса, Ватутіна, Горького, Енгельса, Маяковського та Рози Люксембург недоречно. Про те, що ці особи не підпадають під закон про декомунізацію, бердичівляни отримали роз’яснення з Інституту національної пам’яті. Дана установа й ініціювала прийняття закону про декомунізацію.

Із ними не погоджується інша частина бердичівлян, які переконані, що місто має чимало славетних земляків, чиї прізвища варто увічнити у назвах вулиць.

Дискусія, яка майже відразу перетворилася на справжню суперечку, закінчилася нічим. Голова топонімічної комісії Ярослав Лагута просто попросив громадськість залишити залу засідань і комісія продовжила роботу у закритому режимі.

Тим часом, роз’яснення щодо закону про декомунізацію хоч і зобов’язують під час прийняття рішення про перейменування керуватися думкою громади, мають і інший спосіб вирішення цієї проблеми. Закон дозволяє в разі відвертого саботування зміни назв або якщо такі зміни є неприйнятними керуватися пропозиціями Інституту пам’яті. Чи використають цю можливість у облдержадміністрації — покаже час.

Нагадаємо, що 25 назв населених пунктів та районів області отримали нові назви.

Leave a Comment