Почув у маршрутці розповідь жіночки, що намагалась “виписатись”. Не повірив. Вирішив перевірити сам (посеред дня — це важливо!). І дійсно. Питання прописки-виписки (ще один рудимент радянської доби) вирішуються у двоповерховому будинку, що у дворі міськвиконкому. У “передбаннику” суцільна темінь. Людей тьма. Нікого не пропускають, щоб хоч щось запитати у працівників міськвиконкому. На моє питання, як прописатись-виписатись охоче розповіли, що треба приходити і займати чергу не пізніше 6-ї ранку, тоді є якийсь шанс зробити це до кінця цього дня. Бачив своїми очима людей, що одразу пішли, щоб прийти наступного дня рано вранці…
Але ж є у цьому будинку ще й другий поверх. Що ж там? Щоб пройти до сходів на другий поверх, треба добряче поштовхатись. А на другому поверсі — рай! Багато просторих кабінетів, судячи по табличках — майже всі особисті. І зовсім немає цих надокучливих відвідувачів. І тільки хазяї кабінетів невпинно і неспішно ходять один до одного у гості…
Знову ж таки не повірив. Недалечко — на Михайлівській — сучасний Центр надання адміністративних послуг. Дійсно — дуже гарно. І майже пусто. На питання про прописку-виписку дуже чемно відповіли і… послали туди, звідки я тільки повернувся.
11 вересня, у Житомирському відокремленому підрозділі установи «Центр розвитку місцевого самоврядування» міській голова Сергій Сухомлин розповів про проект «Інтегрований розвиток міст в Україні», що виконується німецькою урядовою компанією «DeutscheGesellschaftfürInternationaleZusammenarbeit (GIZ) GmbH». У ньому беруть участь Чернівці, Вінниця, Житомир та Полтава. Уряд Німеччини фінансує проект у розмірі 4 млн євро, Уряд Швейцарії надає 1,85 млн євро.
І все це задля суттєвого покращання життя містян.
Але те, що я побачив у дворі міськвиконкому, свідчить про інше. Це майже Сомалі, а не світле майбутнє простих житомирян. Але рай для “офісного планктону”. От для кого ДІЙСНО так старається “мер”. Їм там дуже зручно!
Тільки я щось дуже сумніваюсь, що так буде довго. І не допоможе світильник у темному “передбаннику”. Винесуть всіх, разом із “мером”.
І даремно вони надіються на вічне сидіння у своїх комфортних кабінетах. Громада Житомира цього НЕ ДОЗВОЛИТЬ. Марні надії.
P.S. Є у нашого “мера” ще одна мрія: зробити на весь Житомир один ЖРЕП, у крайньому випадку — два (районних). Мені здається, що тоді буде ПОВНИЙ ТРИНДЕЦЬ вже з УСІМА комунальними питаннями, а не тільки з “пропискою-випискою”.
