Помер дисидент та Герой України Степан Хмара

21 лютого помер борець за незалежність України, дисидент та політв’язень радянських концтаборів політик Степан Хмара. Про смерть Героя України написала у мережі Facebook дружина дисидента Роксолана.

«Не хочу в це повірити. Не хочу це писати. Мій найдорожчий у світі чоловік помер. Все. Ми робили все, що могли, і навіть більше. Ми так хотіли, щоб він був з нами, коли проголосять нашу перемогу! Я так хотіла бачити його щасливе обличчя! Його прекрасне обличчя! Бо він був таким красивим навіть у свої 86. Його голубі очі вже не були такими чисто голубими, але все ж бездонними. Він так любив Україну і українців. Він рвав свою душу і серце за неї», – написала вона.

У вересні 2023 року 85-річного Хмару госпіталізували. Напередодні він скаржився на сильний біль у спині.

Попри погане самопочуття, в останні місяці життя Хмара продовжував активно вести громадську діяльність. Навесні та влітку торік він брав участь у судових процесах над беркутівцями, які розстрілювали Майдан.

14 лютого 2024-го Хмара почав збирати гроші на ліки та перебування у лікарні.

Довідково. Степан Ількович Хмара народився 12 жовтня 1937 року на Львівщині в селі Боб’ятин Сокальського району. Навчався на стоматологічному факультеті Львівського медичного інституту. У студентські роки займався самвидавом «забороненої» у СССР літератури.

У 1980 році КДБ заарештувало Хмару, засудивши до 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання за «українську націоналістичну діяльність». Відбував покарання в таборах для політв’язнів на Уралі.

У 1987 році дисидент повернувся в Україну. У 1988 році став одним із керівників Української гельсінської спілки – політичної опозиції комуністичному режиму. У квітні 1990-го вона перетворилася на Республіканську партію. Того ж року Хмару обрали народним депутатом українського парламенту.

У жовтні 1990 року політик підтримав студентську Революцію на граніті. Хмара прийшов у табір протестувальників і теж витримав 13-денне голодування.

У 1992 році Хмара створив і очолив Українську консервативну республіканську партію (УКРП).

15 грудня 2001 року УКРП саморозпустилася, а її члени перейшли в партію “Батьківщина”. Хмара став заступником Юлії Тимошенко й зміг взяти участь у парламентських виборах 31 березня 2002 року.

У 2004 році чоловік був активним учасником Помаранчевої революції: підтримував Віктора Ющенка.

16 березня 2005 року політик вийшов із фракції «Батьківщина».

Через рік після Революції Гідності, у жовтні 2015-го, Хмара оголосив голодування на підтримку політв’язнів Лук’янівського СІЗО.