Одне з ключових питань української політики та економіки, що провокує жорстку політичну боротьбу, – є питання мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Свого часу, приватизація відбувалася за декількома напрямами. Жителі міст отримали у свою власність квартири. Робітники невеликих підприємств, як правило зі сфери послуг і торгівлі, змогли викупити свої приміщення. Великі підприємства, акціонерами яких мали стати всі громадяни України – просто нахабно вкрали (приХватизували через скупівлю сертифікатів та махінації). Селяни отримали у власність колишню колгоспну землю під час розпаювання, – але її продаж обмежили. Як наслідок, землю зараз орендують великі агрохолдінги за безцінь – за 0,5-1% від валових доходів, – тобто вартості вирощеної на ній сільгосппродукції.
Обробляти землю самостійно, більшість «власників» паїв не можуть: значна частина з них -пенсіонери; а люди середнього віку – не мають підтримки держави і власних капіталів, щоби стати фермерами. Відсутність масового фермерства обмежує конкуренцію: якщо вилучити землю у агрохолдінгу – то нікому буде передати паї, бо всі агрохолдінги цікавить лише оренда великих наділів землі.
Внаслідок цього, більшість власників паїв сільськогосподарської землі, хочуть її продати: краще отримати декілька тисяч доларів від продажу – ніж кожен рік отримувати фуражне зерно чи декілька тисяч гривень. Скасування мораторію на продаж – дозволить такий продаж, і збільшить вартість оренди землі: якщо вона буде низькою, людині нема сенсу тримати пай і вона продасть його. Витрачати ж гроші на викуп орендованих за безцінь паїв, агрохолдінги не хочуть – нема сенсу шукати зараз мільйони доларів на викуп тих «виробничих потужностей» (с/г-землі), яку можна продовжувати орендувати за безцінь. Тому вони й виступають проти скасування мораторію на продаж сільськогосподарської землі.
Ті, хто опікується долею людей, також виступають проти скасування мораторію на продаж: бо люди можуть втратити все за безцінь, а не чекатимуть встановлення реальної ринкової ціни в 3-7 тис. дол. за 1 га в залежності від родючості земель. В кращому випадку, всі продаватимуть не більше ніж за 1 тис. дол. за 1 га – і різницю (а це десятки мільярдів доларів в масштабах України) покладуть в свої кишені фінансові ділки та олігархи. – Бо в Україні 43 млн. га с/г землі, отже «різниця» між ринковою та продажною ціною – можливості для заробітку олігархів, що мають вплив на владу, складає: 43 млн. * 2-6 тис. дол. = 86-250 млрд. дол. США! – Це один із найбільших активів в Україні, який ще не вкрали. І який можливо навіть перевершує дохід від надр чи вартість державних лісів! – Якщо чотири найбільших олігархи Ахметов, Фірташ, Коломойський та Порошенко розділять землю між собою, то збагатяться кожен на 20-80 млрд. доларів!
Єдиною альтернативою продажу сільгоспземлі за безцінь, є створення умов для фермерства та конкуренції за оренду паїв, що підвищуватиме орендну плату. Якщо селяни-власники паїв побачать, що можна отримувати відчутний дохід без продажу, олігархи втратять можливості казково збагатитися!
Додатковим засобом є громадсько-політичний тиск на агрохолдінги: але переважна більшість політиків отримують пожертви від латифундистів (як-ніяк, а АПК став головною експортною галуззю) – тому боротися з ними не хочуть.
На сьогодні, більш-менш умовно-пристойною платою за оренду паїв, є 10-12% від нормативної грошової оцінки землі (НГОЗ), – яка звісно нижче ринкової. Але навіть ці копійки, на Житомирщині селяни не отримують: десь 40% земельних ділянок орендуються за 3-5% НГОЗ, а майже 20% – за 6-7%!
Не дивно, що селяни чекають політика, який міг би допомогти їм – через громадсько-політичний тиск примусити агрохолдінги збільшувати орендну плату. Якщо плата буде збільшена з 3% до 12% – для агрохолдінгу це може означати збільшення витрат на оренду з 0,5% валової виручки до 2%. Тобто не критично і в межах статистичних похибок. Для селян: збільшення платежів за оренду з 1 тис./га на рік до 4 тис. грн., тобто в 4 рази!
І схоже, такі політичні сили з’явилися: соціалісти Іллі Киви почали публічно декларувати відповідні наміри.
Так на прес-конференції лідера Соціалістичної партії України Іллі Киви 19 грудня у Житомирі, було чітко окреслено політичну позицію: категорично проти продажу сільськогосподарської землі!
Зокрема, Ілля Кива заявив: «Я проти продажу землі, бо ми втратимо все – контроль за землею знову буде отриманий 3-4 сім’ями олігархів, які і так контролюють всю країну. Може у майбутньому, коли вирівняємо суспільство, коли дійсно у нас буде правова держава; коли ми знищимо олігархічну систему в нашій країні і пройде років за 20 – і виростуть ті, хто зможе керувати не збагачуючись, можливо тоді ми підійдемо до продажу сільгоспземлі.»
Ілля Кива також чітко прогнозує негативні наслідки скасування мораторію: «Ці бідні люди, які живуть на цій землі – і які похилого віку, їх дурять з паями! – А тепер уявіть собі, як їх будуть дурити з продажем?… Ми, нібито, зможемо збагатитися на 2 хвилини, – а голодувати доведеться нашим дітям, якщо ми погодимося на продаж землі.»
Програму соціалістів з цього питання – зокрема житомирського офісу СПУ, Ілля Кива окреслив дуже чітко: контроль, підтримка фермерства та сприяння збільшенню орендної плати за паї, як альтернатива скасуванню мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарської землі…
Прес-служба Соціалістичної партії України.
