Стало відомо, в якому районі області найчистіша вода

Стало відомо, в якому районі області найчистіша вода

Фахівці лабораторного центру перевірили якість питної води.

За результатами лабораторних перевірок стало відомо, в якому районі області найчистіша вода. Усього з початку року було взято понад 3 тисячі проб для визначення якості води. Основними невідповідностями централізованої питної води гігієнічним вимогам є підвищений вміст заліза, марганцю, загальної жорсткості та кольоровості, що є ознаками забруднення. Про це повідомили у обласному лабораторному центрі МОЗ України.

З метою попередження негативного впливу неякісної питної води на здоров’я  населення нашої області у питній воді проводяться санітарно-хімічні дослідження, в тому числі на важкі метали (цинк, свинець, мідь, марганець, кобальт, нікель, ртуть, кадмій); бактеріологічні, радіологічні та паразитологічні дослідження.

«За 9 місяців  фахівцями обласного лабораторного центру та його структурними підрозділами було досліджено 1 тис. 551 пробу води питної з джерел централізованого водопостачання за санітарно – хімічними показниками та 1 тис. 772 проби за мікробіологічними показниками. З них 541 проба (34,9%)  не відповідає вимогам санітарних норм за санітарно-хімічними показниками та 188 проб (7,2%) за мікробіологічними показниками.  За санітарно-хімічними показниками найбільше відхилень виявили у Ружинському(48 проб), Попільнянському (48 проб), Пулинському (16 проб) та Радомишльському районах (49 проб). Вода найкращої якості в Малинському районі (78 проб) та Житомирі (212 проб) зразків відповідали вимогам санітарних норм.  За бактеріологічними показниками якість води в централізованому водопостачанні без відхилень від нормативів в Бердичівському, Коростишівському, Черняхівському, Радомишльському та Ємільчинському районах. Найбільше відхилень від нормативів в Народицькому (16 проб) та Любарському (8 проб) районах. За цей же період дослідили 4 тис. 693 проби води питної з джерел нецентралізованого водопостачання (громадські колодязі та каптажі) за санітарно – хімічними показниками та 2647 проб за мікробіологічними показниками, з яких 1 тис. 990 проб (42,4%)  не відповідають вимогам санітарних норм за санітарно-хімічними показниками та 925 проб (34,9%) за мікробіологічними показниками. Найбільше відхилень за бактеріологічними показниками в нецентралізованих джерелах Любарського (53 проби), Баранівського (46 проб), Романівського (43 проби), Бердичівського (78 проб),Коростенського (43 проби) районів; за санітарно – хімічними показниками в Ружинському (55 проб), Бердичівському (89 проб), Любарському (71 проба) районах. Найменьше відхилень за бактеріологічними показниками в Андрушівському(25 проб), Черняхівському (24 проби), Коростишівському (21 проба) та Овруцькому (26 проб) районах. За санітарно-хімічними показниками найменше відхилень в Брусилівському(9 проб), Малинському (66 проб) та Коростишівському (55 пробах) районах. За радіологічними показниками проведено 918 досліджень води на вміст  Cs-137, перевищень вмісту цього радіактивного елементу  не виявлено;  було проведено 7 досліджень на Sr-90 – без відхилень; також лабораторіями здійснено 39 досліджень на сумарну α, ß активность  у воді, з них 21 дослідження з перевищеннями (53,8%)  нормативних показників, а саме в Коростишивському, Брусилівському, Баранівському, Ємільчинському, Олевському та Лугинському районах. Під час досліджень води відхилень за паразитологічними показниками не встановлено», – йдеться у повідомленні.

Варто зауважити, що основними невідповідностями централізованої питної води гігієнічним вимогам є підвищений вміст заліза, марганцю, загальної жорсткості та кольоровості, що є ознаками забруднення. Причинами є – застарілі технології очищення питної води та зношеність технологічного обладнання і водогінних мереж.  Надлишок заліза викликає захворювання крові, печінки та підшкірної клітковини. Марганець чинить вплив  на ферментаційну активність та ліпідний обмін. За надлишку марганцю у воді фіксуються порушення функціонального стану центральної нервової системи, анемія, захворювання щитовидної залози, карієс, камені у нирках та сечоводах, остеоартроз.

Крім того, велика кількість населення  споживає воду з колодязів, каптажів та локальних свердловин, які можуть не відповідати санітарним вимогам та  не гарантують епідемічної безпеки для людей. Вживання води з нецентралізованих джерел водопостачання, які лабораторно не обстежені або вміст нітратів в яких перевищує гранично допустиму концентрацію, є небезпечним для здоров’я  людини. Найбільш небезпечною є вода забруднена нітратами. Таку воду вживати для питних потреб категорично заборонено, особливо вагітним та дітям до 3-х років. Якщо таку воду використовувати для приготування сумішей для годування дітей, це призведе до гострого нітратного отруєння та захворювання на водно – нітратну метгемоглобінемію, зниження загальної резистентності організму, що сприяє збільшенню рівня загальної захворюваності, зокрема інфекційними та онкологічними хворобами.

«Цьогоріч в області зареєстрований  випадок водно-нітратної метгемоглобінемії у немовляти у Житомирському районі. Загалом по області за 9 місяців поточного року дослідили  3 тис. 537 проб питної води з приватних та громадських криниць, у яких виявили перевищення нітратів в 1 тис. 486 зразках», – додала прес-служба.

Нагадаємо, що стічні води з Райківської в’язниці без знезараження потрапляють у Гнилоп’ять та Тетерів. Житомирянка відкрила водопровідний кран і жахнулася.

Leave a Comment