Генерали, байкарі, поети: чому хочуть перейменувати провулки та вулиці Житомира?

Житомирська міська рада ініціювала перейменування ще 5 вулиць та провулків Житомира. Чому їх перейменовують та що криється за новими назвами — розкриваємо у власному дослідженні «Вголос.Zt».

Вулиця Багратіонівська названа на честь російського генерала Петра Багратіона, уродженця Дагестана. Він був полководцем у війні з Наполеоном і жодного відношення до України і тим пак Житомира не має. Замість неї пропонується вулиця Гетьмана Конашевича-Сагайдачного, який у 1618 році брав участь у поході на москву. Другий варіант назви — князів Сангушків. Брати Дмитро та Роман Сангушко були старостами Житомирського замку у 16 столітті.

Провулок Безименського — один із небагатьох, який названий за часів радянської влади іменем людини, пов’язаної з Житомиром. Поет Олександр Безименський народився у Житомирі, був членом кпрс. Його доробок складався, переважно, із віршів, які прославляли партію та комсомол. Виняток — його переклади російською Тараса Шевченка. Замість провулку Безименського у міськраді пропонують два варіанти: провулок Софії Левицької та Кокоричанський. Софія Левицька — художниця, яка народилася у Житомирі і майже все своє життя творила у Франції. Також перекладала французькою українських письменників.

Кокоричанка ж польською це водне латаття. Провулок знаходиться на початку Богунії. Цю місцевість до початку 20 століття називали «Кокоричанка».

Вулиця Дениса Давидова названа на честь генерала російської армії 19 століття. Він народився у москві, але до 17 років жив в Україні. Його батько був командиром Полтавського легкокінного полку. Пов’язаний також із Черкащиною, Сумщиною. Відомий як поет.

Замість вулиці Давидова у мерії пропонують варіанти: Миколи Міхновського та Павла Ельясберга. Перший відомий як один із ідеологів українського націоналізму. Народився і помер на Київщині. Другий є уродженцем Житомира і був другом та соратником нашого земляка Сергія Корольова. Забезпечив запуск і політ першого штучного супутника Землі.

Замість провулку Крилова, названого на честь російського байкаря і розташованого поблизу автовокзалу він має отримати назву художника Миколи Максименка, який народився у колишньому Андрушівському (нині Бердичівському) районі та похований у Житомирі. Все життя працював у Житомирській області та є лауреатом премії Шевченка.

Провулок Лева Нікуліна, уродженця Житомира, письменника і лауреата сталінської премії, мають перейменувати на провулок Ніни Мірошниченко, відомої селекціонерки квітів. Її чоловік був військовим і з 1956 року родина переїхала до Житомира. Саме тут і розкрився її талант селекціонерки.

Це перша частина статті про те, чому перейменовують провулки та вулиці Житомира та на честь кого мають назвати їх, вже завтра читайте на «Вголос.Zt».